Про стан забезпечення біологічної безпеки в наукових установах НАМН, які працюють з патогенними мікроорганізмами

22 Сентября 2014
На засіданні президії НАМН України, що відбулося 11 вересня 2014 року, з доповіддю «Про забезпечення біологічної безпеки в ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України», виступила директор д.мед.н., професор В.І.Задорожня.

«Біологічна безпека - стан середовища життєдіяльності людини, при якому відсутній негативний вплив його чинників (біологічних, хімічних, фізичних) на біологічну структуру і функцію людської особи в теперішньому і майбутніх поколіннях, а також відсутній незворотний негативний вплив на біологічні об'єкти природного середовища (біосферу) та сільськогосподарські рослини і тварини», наголосила В.І.Задорожня.

«Біобезпека, насамперед, стосується виникнення і боротьби із захворюваннями, які викликаються особливо небезпечними патогенами, а також фізичного збереження колекцій цих патогенів, щоб унеможливити їхнє навмисне (біотероризм) чи ненавмисне розповсюдження поза межами місць збереження.

Лабораторна біобезпека - охоплює дотримання стримуючих принципів, технологій та практичних дій, спрямованих на попередження ненавмисного впливу біологічних агентів і токсинів або їх випадкового витоку.

Лабораторний біозахист охоплює захист, контроль та відповідальність за біологічні агенти і токсини в лабораторіях з метою попередження їх втрат, крадіжки, неналежного використання, витоку, несанкціонованого доступу або навмисного несанкціонованого поводження.

Забезпечення біобезпеки в лабораторіях засноване на дотриманні вимог до:

- режиму роботи з мікроорганізмами ІІІ – ІV груп патогенності

- кваліфікації персоналу

- обладнання

- умов довкілля

- виконання стандартних операційних процедур.», поінформувала В.І.Задорожня.

На базі Інституту з 1992 р. функціонує музей патогенних для людини мікроорганізмів (МПМ), який є об`єктом національного надбання (Постанови Кабінету Міністрів України № 527 від 01.04.1999 р. та № 1709 від 19.12.2001 р.).

Станом на 11.09.2014 р. колекція основного фонду МПМ нараховує 6088 штамів мікроорганізмів різних таксономічних груп.

ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ МПМ

Забезпечення бактеріологічних та мікробіологічних лабораторій України (науково-дослідного, учбового, контрольного, діагностичного, виробничого профілю) типовими, виробничими, актуальними штамами

Депонування захищених патентами та перспективних для промислового використання штамів мікроорганізмів.

Удосконалення методів зберігання штамів, розробка оригінальних методик ведення культур.

Поповнення колекції за рахунок актуальних штамів збудників інфекцій людини традиційних і нових таксонів мікроорганізмів.

Дослідження колекційних штамів з метою уточнення їх таксономічного положення, біологічних характеристик, вивчення впливу умов довготривалого зберігання на життєздатність культур.

Надання послуг щодо визначення біологічних особливостей патогенних мікроорганізмів, підбору методів зберігання, виготовлення зразків для колекцій філіалів та авторських колекцій.

Разом з тим, директор інституту відмічає ряд проблемних питань, які повязані з

Давнішнім плануваннмя лабораторій,що утруднює їх пристосування до теперішніх вимог

Необхідність капітального ремонту лабораторного корпусу

Багаторічна відсутність гарячого водопостачання

Відсутність ліофільної сушки в МПМ

Необхідність облаштування та охорони в’їзду на територію Інституту

Необхідність часткового оновлення обладнання

Теплопостачання здійснюється від ПрАТ “Біофарма” (2-а категорія) та відсутність власної котельні

Відсутність альтернативного генератора енергопостачання для збереження МПМ тощо.

Глобальні питання біологічної безпеки були розглянуті 6 серпня 2014 р. у Женеві на засіданні Робочої групи з питань біологічної безпеки Ініціативи G-7 “Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення”. Окремо розглядалася ситуація щодо хвороби Ебола.

Були встановлені три основні напрями діяльності: запобігання, виявлення та реагування на захворювання.

ПРОБЛЕМИ БІОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ

Фактори, що можуть негативно вплинути на стан біобезпеки:

загострення політичної та соціально-економічної ситуації в країні;

реформування санітарно-епідеміологічної служби

відсутності координації в роботі різних установ системи охорони здоров'я

незадовільний стан охоплення щепленнями проти вакцинокерованих інфекцій

відсутність жодної медичної лабораторії рівня безпеки BSL4

країна залишилася без однієї з провідних баз, яка опікувалася питаннями біобезпеки, особливо небезпечних хвороб, у тому числі пташиним грипом та холерою (ДУ «Українська протичумна станція МОЗ України», м. Симферополь)

ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ

Створення на базі Інституту науково-методичного та координаційного центру з питань біологічної безпеки, завданнями якого мають бути:

Проведення науково-обгрунтованого аналізу поточної епідемічної ситуації в країні

Моніторинг ризиків її ускладнення у світі

Розробка рекомендацій по проведенню екстрених профілактичних та протиепідемічних заходів

Індикація збудників усіх груп патогенності (у перспективі).

Необхідним є створення в країні медичної лабораторії рівня безпеки BSL4 для індикації небезпечних, емерджентних та екзотичних для держави інфекцій. Першим кроком у цьому напрямку може бути створення на базі Інституту Центру діагностики інфекційних хвороб.

Впровадження на національному рівні Міжнародного Стандарту з управління лабораторними біоризиками CEN CWA 15793: 2008

Розглянувши та обговорившии питання про стан забезпечення біологічної безпеки в наукових установах НАМН, які працюють з патогенними мікроорганізмами, президія НАМН констатує, що в ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського» та ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім.І..М.Мечникова НАМН», які працюють з патогенними мікроорганізмами, робота організована із дотриманням правил біобезпеки, відповідно до діючих нормативних ак.ів.

Сдід зауважити, що діючі на сьогодні в Україні нормативні документи (Державні санітарні правила ДАП 9.9.5.-080-2002 «Правила влаштування і безпеки роботи в лабораторіях (відділах, відділеннях) мікробіологічного профілю; Державні санітарні правила ДСП 9.9.5.- 035-99 «Безпека роботи з мікроорганізмами І-ІІ груп патогенності», тощо), що регулюють важливі питання біологічної безпеки, є, по суті, перекладом українською мовою аналогічних документів, які були введені в дію в 70-х роках 20-го століття в СРСР. Положення, викладені в них, не відповідають сучасним міжнародним стандартам у сфері біобезпеки.

Разом з тим, в цих наукових установах є ряд проблемних питань, які повізані з недостатнім фінансуванням, що недозволяє придбати високовартісне обладнання, необхідне для повноцінного функціонування установ, зокрема, автономні джерела енергопостачання, спеціальне обладнання для довгострокового зберігання культур мікроорганізмів, сучасні бокси біологчної безпеки.

Источник :